Українська національна олімпійська дружина після урочистих проводів в Українському домі вже вирушила до засніженої Канади. На цій Олімпіаді представництво нашої держави налічуватиме 47 спортсменів, які змагатимуться у 8 із 15 дисциплін.
Олімпійські ігри вже давно перестали бути виключно спортивними змаганнями. Це, у першу чергу, можливість для усіх країн заявити про себе, засвідчити свою потужність і винятковість. Тому кожна медаль, завойована спортсменом на Олімпійських іграх – це не лише його особиста перемога, а, передусім, здобуток держави, яку він представляє. Тому перед найграндіознішою спортивною подією чотириріччя навіть далекі від спорту люди завжди цікавляться, обговорюють, прогнозують шанси представників своєї країни на медалі, а після згасання олімпійського вогню підбивають підсумки, смакують сенсації та жалкують за втраченими можливостями.
Ось такі істотки стали символами Олімпійських ігор у Ванкувері |
Підбивати підсумки поки зарано, а от над медальними перспективами українських спортсменів можна поміркувати. Відомо, що прогнози річ невдячна. Згадаймо, хоча б літні Олімпійські ігри у Пекіні, коли і чиновники, і спортивні фахівці пророкували українцям не більше 15 нагород. А вони не просто перевершили очікування майже вдвічі (27 медалей), але й
виступили найкраще за всю олімпійську історію незалежної України.
У Ванкувері від українців на зливу медалей очікувати не варто. По-перше, на зимових Іграх розігрується значно менше нагород: лише 86 комплектів медалей у 15 видах спорту (для прикладу на літній Олімпіаді в Пекіні спортсмени розіграли 302 комплекти медалей у 28-ми дисциплінах). По-друге, представництво нашої команди на Олімпіаді у Ванкувері майже у п’ять з половиною разів менше за кількість спортсменів, що виступали на літніх Іграх у Пекіні. По-третє, досвід виступів збірної команди України на попередніх чотирьох зимових Олімпійських іграх не додає медального оптимізму.
Оксана Баюл стала першою і поки що єдиною українкою, якій вдалося виграти зимові Олімпійські ігри під синьо-жовтим прапором |
Найвдалішою для України продовжує залишатися її перша біла Олімпіада у 1994 році. Тоді у норвезькому Ліллехаммері відкрила лік олімпійським медалям для України біатлоністка Валентина Цербе, а 16-річна фігуристка Оксана Баюл зуміла стати олімпійською чемпіонкою. Та перемога пам'ятатиметься ще довго. І не тому, що те перше "золото" ось уже скільки часу залишається "самотнім" у скарбничці зимових олімпійських завоювань українців, а через конфуз, який виник з національним гімном України. Організатори XVII зимових Олімпійських ігор зовсім не очікували від маловідомої трирічної країни олімпійського золота, тому запису нашого гімну в них просто-таки не знайшлося. Церемонію нагородження фігуристок довелося затримати майже на годину, поки Людмила Михайлівська, яка тоді очолювала нашу делегацію, не привезла особистий запис "Ще не вмерла України" з олімпійського селища.
За чотири роки у японському Нагано (1998) лише біатлоністці Олені Петровій вдалося виграти єдине для України срібло. А Олімпійські ігри-2002, що проходили в американському Солт-Лейк-Сіті взагалі стали антирекордними: наші спортсмени повернулися додому без жодної нагороди.
У 2006 році в Турині, як і в Ліллехаммері, Україна знову завоювала дві медалі у біатлоні та фігурному катанні. Тільки цього разу обидві нагороди були бронзовими. Спочатку свій внесок до медального заліку України зробила стріляюча лижниця Лілія Єфремова, а потім на третю сходинку олімпійського п’єдесталу зійшов український танцювальний дует Олена Грушина та Руслан Гончаров.
У 2006 році на п'єдестал зійшли фігуристи Олена Грушина та Руслан Гончаров |
Цьогорічні медальні надії вкотре крутяться навколо фартових для нас дисциплін – біатлону та фігурного катання. Але, як зазначив міністр сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко, ми також можемо сподіватися на успіх ще принаймні у трьох дисциплінах – лижних гонках, санному спорті та фрістайлі.
Найчастіше медалями на зимових Олімпіадах нас тішили біатлоністки. Саме стріляючим лижницям належать три з п’яти українських нагород, завойованих на зимових Іграх. Тому у Ванкувері ми знову-таки будемо сподіватися на наших дівчат-біатлоністок. Оксана Хвостенко, Валентина та Віта Семеренко неодноразово підтверджували свій високий клас, обіграючи найсильніших біатлоністок Німеччини, Норвегії, Франції, Швеції та Росії.
Біатлоністка Оксана Хвостенко є однією із найбільших надій України на Олімпіаді у Ванкувері |
Етап Кубка світу в італійському Арнтхольці наприкінці січня цього року продемонстрував, що ми в біатлоні можемо сподіватися і на наших хлопців. Сергій Сєднєв тоді зумів закрити усі мішені і несподівано виграв індивідуальну гонку на 20 км. І якщо не залагодиться стрільба у легендарного норвежця Бйорндалена, то можна сподіватися на успіх. Також не потрібно списувати з рахунків і Андрія Дерезимлю, Олександра Біланенка та В’ячеслава Деркача, які неодноразово на етапах кубків світу підтверджували свій високий клас.
Сергій Седнєв зараз перебуває у гарній спортивній формі |
Не без медального інтересу Україна спостерігатиме за виступами фігуристів. І якщо наші жінки-одиночниці взагалі на Іграх представлені не будуть, а Антон Ковалевський та танцювальний дует Анна Задорожнюк-Сергій Вербилло, будемо чесними, на медалі зовсім не претендують, то у парному катанні у нас є небезпідставні сподівання на Тетяну Волосожар і Станіслава Морозова. Вже тричі поспіль вони опинялися за крок від медалей на чемпіонаті Європи, також у 2007 році були четвертими на світовій першості. Але за вдалого прокату та справедливого суддівства Таня і Стас можуть зійти на олімпійський п’єдестал пошани. Хоча конкуренція у цьому виді фігурного катання буде неабияка. На нагороди, крім українців, претендують дві російські пари (чемпіони Європи-2010 Юко Кавагуті–Алєксандр Смірнов, бронзові призери цьогорічної європейської першості Марія Мухортова–Максим Траньков), три китайські пари (триразові чемпіони світу, дворазові призери Олімпійських ігор Ксю Шен–Хонгбо Чжао, срібні призери Ігор в Турині Дань Чжан–Хао Чжан, чемпіони світу 2006 року Цин Пан-Цзянь Тон), а також дворазові чемпіони світу останніх років німці Альона Савченко і Робін Шолкови.
Тетяна Волосожар та Станіслав Морозов є єдиною надією України у фігурному катанні на цьогорічній Олімпіаді |
У лижних гонках великі надії покладаємо на володарку малого Кубка світу 2004 року, переможницю та призерку багатьох етапів Кубка світу, бронзову медалістку минулорічного чемпіонату світу в чеському Ліберці 34-річну Валентину Шевченко. Це вже буде її четверта і остання Олімпіада. Тому Валентина дуже мотивована, щоб, врешті, додати до своєї солідної колекції омріяну олімпійську нагороду. До цього її найвище досягнення на Іграх було у Солт-Лейк-Сіті, коли вона фінішувала п’ятою на своїй коронній 30-кілометрівці.
Лижниця Валентина Шевченко вкотре спробує штурмувати олімпійський п'єдестал |
На свою шосту Олімпіаду поїде до Ванкувера саночниця Наталія Якушенко. Незважаючи на колосальний досвід та велику кількість нагород на етапах Кубка світу, поки що найважливішу медаль у своїй кар’єрі Наталка здобула зовсім недавно. Це "бронза" Чемпіонату світу 2009 року, яка стала першою і наразі єдиною для України нагородою чемпіонатів світу з санного спорту. Зрозуміло, цей успіх Якушенко надає оптимізму у медальних сподіваннях на Олімпіаді у Ванкувері.
Наталія Якушенко спробує довести, що вона є однією з найсильніших саночниць у світі |
Традиційно на Олімпійських іграх потужно виступають наші фрістайлісти. На найпершій для України Олімпіаді у 1994 році Наталія Шерстньова посіла п'яте місце. Через чотири роки в Нагано одразу четверо українських фрістайлісток потрапили до десятки найкращих (Тетяна Козаченко – 4, Алла Цупер – 5, Юлія Клюкова – 8, Олена Юнчик – 10). Серед чоловіків тоді дев’ятим став Станіслав Кравчук. А вже на Олімпійських іграх у Солт-Лейк-Сіті та Турині Станіслав посідав п’яті місця. У Ванкувері він знову спробує штурмувати олімпійські вершини складністю своїх піруетів, і, сподіваємося, цього разу йому вдасться дострибнути до п’єдесталу.
Фрістайліст Станіслав Кравчук намагатиметься покращити свої олімпійські здобутки і заскочити на ванкуверський п'єдестал пошани |
У засніженій Канаді українських спортсменів та їх наставників мають зігрівати не лише пристрасті боротьби та жага до перемоги, а й обіцяні нашими чиновниками серйозні призові у доларовому еквіваленті. Так, за перше місце спортсмени та їхні тренери одержать по 100 тис. доларів, за друге – 70, третє – 50 тисяч. І хоч виплачуватимуться призові олімпійцям у гривнях, але як, запевнив міністр сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко, це здійснюватиметься за курсом, встановленим Національним банком України у день виплати.
12 лютого відбудеться урочиста церемонія відкриття Олімпійських ігор у канадському Ванкувері |
Менше як за тиждень олімпійські пристрасті у Ванкувері почнуть вирувати на повну потужність. І весь світ спостерігатиме за цим грандіозним спортивним дійством. Як би хотілося, щоб на білій Олімпіаді після 16-річної перерви знову пролунав українській гімн, а наша державна скарбниця схудла на кількасот тисяч доларів, презентованих численним українським тріумфаторам XXI зимових Олімпійських ігор.
Олена Токова, спеціально для "Мого Міста"