Крадіжки мобільних стали хворобою останніх років. На жаль, міліція не завжди хоче шукати втрачене. Як повернути "мобільного друга" після викрадення?

---

На початку 2006 року проблема крадіжок мобільних телефонів привернула увагу ЗМІ та МВС України. Журналісти все частіше озвучували фразу "зростання крадіжок мобільних телефонів досягло свого піку", а правоохоронці висували пропозиції щодо виходів з ситуації. Розглядалися методи інших країн. Так, Англія ввела покарання за зміну ІМЕІ коду мобільного телефону, збільшила термін покарання за крадіжку. Загалом у Європі була утворена спільна база даних крадених мобільних телефонів, аби унеможливити активізацію викраденої "труби" в мережі всіх європейських операторів.

Заходів щодо вирішення проблеми вжили і країни на схід від нас. Так, в Росії і Грузії проблема викрадень мобілок отримала серйозний розгляд. У Грузії було введене повне відключення від мережі будь-якого мобільного телефона, чий ІМЕІ фігурує у розшуку. Мобілка після такого відключення перетворюється на шматок пластику та не має цінності.

Однак в Україні резонансна проблема розвитку не мала. Заява тодішнього голови ГУ МВС у Києві Віталія Яреми ліквідувати ринок збуту крадених мобільних телефонів, очевидно, не знайшла підтримки. Про це свідчить погіршення стану справ з крадіжками "мобілок".

НАЙДИ СВОЙ МОБИЛЬНЫЙ ТЕЛЕФОН!

Nokia Samsung Sony Ericsson Motorola Apple

Автор статті відчув це на собі. Мені не пощастило стати жертвою викраденням мобільного телефону. Це була втрата не лише матеріальної цінності, а перш за все - важливої інформації. Влада при цьому залишається байдужою до проблеми. Ця інертність та байдужість суттєво підігріває і без того гарячі поривання багатьох злодіїв.

Згідно з даними за 2006 рік, Дніпровський район перебуває на першому місці серед крадіжок мобільних телефонів, за ним йдуть Шевченківський, Солом’янський та Оболонський. Крадії "працюють" найчастіше у вечірні години з 17 до 22, зазвичай обирають маршрути транспорту, найбільш заповнені пасажирами. Згідно даних МВС, середній вік крадіїв "мобільників" складає 16-25 років - це підлітки або молоді чоловіки, часто наркомани.

Отже, пересуваючись о 18-й годині у тролейбусі №30 по Троєщині, я потрапив у класичну історію. Район "славиться" крадіжками мобільних. Час – якраз "робочий" для крадіїв і сам крадій, якого мені вдалося затримати, віком від 23 до 27 років, з характерною зовнішністю людини, що вживала або вживає наркотики.

"Щипач" зайшов у тролейбус останнім, став відразу за мною. Скориставшись тим, що у мене були зайняті руки, злочинець витягнув мобільний з кишені. Відчувши недобре, я перевірив кишеню і з подивом виявив її порожньою. Перебуваючи в стані шоку, вийшов з тролейбусу і пішов за крадієм. Злочинець як виявилося, вийшов з середніх дверей тролейбуса і йшов у напрямку задніх. Cхема злочинців дуже проста і ефективна: переходячи до задніх дверей тролейбусу, злочинець миттєво передав мобільний телефон двом підліткам, що відразу чкурнули в глибину житлового масиву.

Я попросив людей викликати міліцію і обшукав злочинця (він погодився). Мобільного телефону при ньому, зрозуміло, не виявилося. На щастя, поруч зі служби йшов додому міліціонер з РУВС Оболонського району, що бачив підозрілих підлітків, які тікали від тролейбуса і коли хтось сказав, що викликають міліцію, то відразу прибіг на місце. Візуальний вигляд кишенькового злодія відразу дав зрозуміти, що і до чого. Тому міліціонер викликав групу, що привезла в управління по вул.Драйзера мене і затриманого чоловіка.

Тут починається найцікавіше. По-перше, згідно чинного законодавства України засудити кишенькового злодія складно. Навіть якщо злочинця засудять, то покарання буде незначним. Таким чином, єдиний метод педагогіки, який змінює світогляд злочинця - це "проізвол" на місці дії. Такий висновок можна зробити і зі свідчень самих крадіїв. Вони зізнаються, що у випадку, коли дуже сильно перепадає від жертви крадіжки, то доводиться на кілька тижнів закидати "роботу". Тому якщо ви володієте достатньою силою волі і обставини дозволяють - здійсніть незначний самосуд на місці. Адекватність подібних дій зумовлена бездіяльністю міліції.

По-друге - міліція не займається пошуком мобільних телефонів. Статистика знайдених мобільних не афішується. Натомість відомі неодноразові випадки, коли міліція шляхом фальсифікації намагається закрити існуючі справи з приводу викрадень! І що найбільш прикре – знахідка вашого мобільного телефону не є запорукою того, що його повернуть.

Безумовно, мобільні знаходять. Для прикладу, нещодавно мого знайомого приїхав "брати" міліцейський наряд з автоматами. Як виявилося, куплений на ринку "Караваєві дачі" мобільний телефон був крадений. Про те, що мобільні телефони елементарно знаходять запевняв і міліціонер, що прибіг на допомогу, коли я стояв зі злочинцем. Однак, як свідчить практика, знаходять мобільні лише у трьох випадках:

1. Мобільний дуже дорогий.
2. У потерпілого є особисті зв’язки в міліції.
3. Настирливість власника вкраденого телефону перевищує його цінність та байдужість міліції.

Перші два випадки є особистими, тому детального розгляду вартий третій шлях. Безумовно, є багато звичайних порад "Бути обережними", "Не їздити переповненим транспортом" і т.д. Але це не поради, це радше нагадування, які мало допомагають у нашому місті, де стабільно реєструється понад половина крадіжок мобільних телефонів і де "мобільна" злочинність набула масового розмаху та високого рівня організованості.

Отже, можна озвучити декілька практичних порад.

1. Якщо ви упіймали злочинця, але він встиг передати мобільний телефон іншим членам угрупування, то в РУВС стверджуйте, що зловили його за руку, бачили як він краде і передає мобільний телефон спільникам. Закон має слугувати на захист громадян, а не покидьків. Тому перевірте правильність запису з ваших слів, що бачили як крадій брав телефон.

2. Міліція може свідомо тиснути в бік "Може, ти його загубив годину тому". Перевіривши протокол (потерпілий має право ознайомитися з матеріалами справи), я виявив цікаві речі. Однаковим почерком було написано 4 штучні "покази свідків з місця подій". Але люди, які "давали свідчення", за вказаними адресами не проживають. Більше того, група, що приїхала по мене і злочинця одразу поїхала в РУВС, а свідків допитано не було. Тобто, по-перше, міліція сфальсифікувала показання очевидців, а по-друге – міліція не внесла у справу навіть у якості свідка, затриманого мною крадія. Затриманої людини в матеріалах справи взагалі немає, а значить, наявне покривання злодія правоохоронцями.

3. Навіть, якщо ви затримали злочинця, змусили міліціонера записати у ваших показах все так, як ви сказали, обов’язково ознайомтеся зі справою за декілька днів. Відомі випадки написання фальшивої заяви про закриття справи.

4. Міліція може відмовити у відкритті справи. Тоді єдиним виходом буде звернення до прокуратури, яка займається розглядом і переглядом подібних випадків. І бувають успішні задоволення скарг потерпілих.

Отже, згідно до описаної картини, швидше за все викрадений мобільний телефон повернути не вдасться. Така можливість з’явиться лише коли ви проявите упертість і цілеспрямованість. На жаль, міліція найчастіше не протидіє викраденню мобільних. Тому пам’ятайте, що бездіяльність спричинить подальшу ескалацію проблеми і це рано чи пізно знову відіб’ється на вас або ваших друзях.

Євген Карась, спеціально для "Моє Місто"

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter

Коментарі  (1)

Video

Загрузка...