Команду претендентів можна умовно поділити на 2 табори: давніх противників Черновецького і "новопроголошених".

До числа перших безперечно належать Віталій Кличко та Юрій Луценко. Ще півроку тому, коли розмови про позачергові вибори київської влади почали наберати обертів, Кличко першим оголосив про свої наміри вдруге випробувати долю і позмагатися за мерське крісло. Відразу після доленосного для Києва рішення Верховної Ради Віталій Кличко назвав голову свого штабу (ним став депутат Київради Д. Андрієвський) і тим продемонстував серйозність своїх претензій. Адже решта самоголошених кандидатів на такий крок поки не спромоглися.

НАЙДИ СВОЙ МОБИЛЬНЫЙ ТЕЛЕФОН!

Nokia Samsung Sony Ericsson Motorola Apple

Історія мерських амбіцій Юрія Луценка також не одноденна. Під час парламентських перегонів, очільник "Народної самооборони" "не обіцяв, а гарантував зміну влади у Києві". Як бачимо, його політична сила ці передвиборчі обіцянки почала втілювати в життя. А от чи буде головний міліціонер балатуватися на посаду мера - наразі важко пророкувати. В нього і без виборів є від чого голові боліти: резонансна бійка з мером, ситуація у Косово постійно розхитують його улюблене крісло міністра МВС.

Віталій Кличко	Леонід Черновецький	Юрій Луценко	Олександр Омельченко

Але всім претендентам на київський престол не варто забувати, що найбільшою прихильніст киян користується БЮТ. Тільки завдяки їх політичній волі Верховна Рада ухвалила рішення про столичні перевибори. Відразу після цього БЮТ поспішив нагадати, що вони єдині "монополісти" на столичному полі і тільки від них залежить ім'я наступного мера. Юлія Тимошенко при цьому однозначно заявила, що БЮТ буде висувати кандидата на мера зі своїх лав.

Проте на сьогодні у БЮТ немає яскравої "розкрученої" особистості, яку можна було б "світити" у ролі свого кандидата. Першим самооголосився від БЮТ Михайло Поживанов, навіть натякаючи на особисту згоду на це голови блоку.

Довгий час у цьому контексті називалося прізвище Миколи Томенка. Наразі він є головою тимчасової слідчої комісії з питань розслідування діяльності київської влади. Саме тому Томенко навіть і не думає про посаду столичного мера, вбачаючи свою місію тільки в остаточному рішенні щодо правомірності дій команди Черновецького.

З боку НУ-НС бажання боротися за найвище крісло столиці оголосив колишній заступник О. Омельченка, народний депутат Валерій Борисов.

Олександр Турчинов	Михайло Поживанов	Валерій Борисов	Олександр Слободян

Партія регіонів, яка у Київраді не відрізнялася сталістю поглядів, досі не визначилася з приводу участі в позачергових виборах. За словами депутата від ПР Василя Горбаля, він ще не визначився з приводу висування власної кандидатури, а партія цю тему поки не обговорювала.

Разом з тим, Горбаль не дав відповіді на питання, чи будуть "регіонали" підтримувати Черновецького, про що обіцяли раніше.

Зачувши початок баталій, активізувалися і "міноритарні" гравці на політичному полі. Так, про висунення власних кандидатів оголосили Українська Народна Партія (прогнозовано – головний столичний пивовар, учасник минулих виборів Олександр Слободян) та ГП "Пора". Від Блоку Литвина висувається Віктор Пилипишин, голова Шевченківської РДА, що запам’ятався киянам тривалим протистоянням з Леонідом Черновецьким. Від "литвинівців" балотуватиметься ще один колишній районний голова - Анатолій Коваленко, який у минулому очолював Печерську РДА.

Не утрималися від спокуси боротьби ультраправі – лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок, відомий скандальними висловлюваннями на національну тему, очолить список депутатів партії на вибори до Київради і спробує свої сили у перегонах за посаду мера. Тягнибок також заявив про створення виборчого штабу, проте виявів його роботи поки не помічено.

Зрозуміло, що "міноритарники" шансів на перемогу не мають, їх мета – отримати політичні бонуси від зняття кандидатури на користь лідерів, а також ще один привід нагадати про своє існування.

Василь Горбаль	Віктор Пилипишин	Анатолій Коваленко	Олег Тягнибок

Але скільки не називай кандидатів на посаду мера, бути чи не бути переможеним Черновецькому залежить від кількох факторів.

По-перше, від реального бажання демократичних сил "звільнити" Київ від Черновецького. Тобто, чи вдасться їм не повторити помилок виборів 2006 року і, сховавши персональні амбіції, запропонувати на посаду мера єдиного кандидата.

По-друге, від змін виборчого законодавства: тільки вибори у два тури гарантують перемогу супернику чинного мера.

І по-третє, від самого Черновецького, бо ніхто не зможе заперечити, що сьогодні його позиція більш ніж вагома. За два роки Черновецькому не тільки вдалося значно зменшити землі територіальної громади, а й закохати в себе найменш соціально захищених киян. Наразі за ним потужній адміністративний ресурс, комунальні ЗМІ і налагоджена система взаємодії з електоратом (call-центр, продуктова допомога тощо).

І останнє, єдине, чого не можуть на сто відсотків спрогнозувати жодні соціологічні служби і політтехнологи - це реакція самих киян. Скільки б грошей не вкладалося у вибори, скільки обіцянок і подарунків не падало би на голови мешканців столиці, за два місяці вони будуть змушені сказати своє останнє слово. І залишається тільки сподіватися, що воно буде остаточним.

А своїм баченням ситуації у Києві з "Моїм Містом" поділися київські політологи.

Кирило Вишинський: Ситуація з перевиборами – крок до президентських виборів. І це дуже вдалий і сильний крок Тимошенко. Вона показала, що може домогтися свого, якщо захоче. На пана Черновецького було ж страшно дивитися! Тимошенко продемонструвала, хто в домі господар.

Пан Литвин правильно сказав: "хто виграє Київ – той виграє президентське крісло". Швидше за все, Тимошенко приведе свого кандидата. У цій ситуації мені особисто незрозуміло і шкода президента і Партію регіонів.

Володимир Фесенко: Потрібно враховувати, що прагнуть не лише крісла мера, але й місця в Київраді. Для багатьох це набагато важливіше… Однак президентство Тимошенко – той фактор, який найбільше впливає на ситуацію.

Крім того, Київ – дуже цінний приз. Влада над Києвом робить гравця впливовим і в політиці, і в економіці країни. Але, говорячи про підстави перевиборів, не треба забувати й проблеми Києва, махінації з землею.

Цікаво, що Тимошенко змінила зараз повністю формат політичного процесу. В одному інтерв`ю її запитали, що вона робить, коли програє. Вона відповіла, що змінює правила гри. Зараз вона це і робить. Гра тільки починається. І процес триватиме довго. Швидше за все дату виборів перенесуть. Те, що досі немає кандидата від блоку свідчить про відсутність у них єдності.

Андрій Єрмолаєв: Таке враження, що в БЮТ увесь час розбито на кампанії. Початок року – соціальна мобілізація вкладами "Ощадбанку", потім "газова війна", тепер ось перевибори. Я переконаний, що ми "займатимемось" цією темою лише до кінця березня, потім "вилізуть" мега-плани уряду (після 100 днів), десь у травні буде конституційний процес… Це все фонові інструменти. Вибори у Києві не вирішать проблему по суті. Хоча, для багатьох вони – реальний унікальний шанс провести своїх людей в Київраду.