У столиці пройшло свято етнічної культури - V фестиваль "Країна мрій"

---

Уже вп’яте Київ поринув у Країну Мрій. Традиційно фестиваль розпочався біля Андріївської церкви з видобування Живого вогню і Купальської ходи центром міста.

Центром подій традиційно стало Співоче поле. Проте цьогорічний фестиваль переконливо довів, що зелених площ Музею великої вітчизняної війни йому вже стало замало: намети із книгами та сувенірами починалися практично від Лаври, а Літературна сцена розмістилася на подвір'ї музею Івана Гончара. Проте ареал Країни Мрій, позначений численними людьми у вишиванках, простягався від Ареснальної до пам'ятника засновникам Києва біля Дніпра.

Підготовка до Купальської ходи

НАЙДИ СВОЙ МОБИЛЬНЫЙ ТЕЛЕФОН!

Nokia Samsung Sony Ericsson Motorola Apple

Погода показала відвідувачам фесту всі свої можливості: у суботу лив дощ, проте у неділю був на диво сонячний день, який пасував настрою Країни мрій.

Дух дійства можна означити як "народно-еклектичний": 8 сцен та майданчиків давали можливість вибрати розвагу на будь-який смак. Якщо додати Алею майстрів, ковальський майданчик та всюдисущих кришнаїтів, можна уявити поліфонію етнічних звуків Співочого поля.

Цьогорічний фестиваль мав і нові цікавинки, серед яких - виставка народного малярства, де можна було побачити картини народних живописців минулого століття.

У суботу, 21 червня, мешканці та гості Країни Мрій мали змогу ближче познайомитися із культурою японців. Всі охочі могли зануритися у чайну церемонію по-японськи, спробувати себе у каліграфії і покуштувати японську піцу окономіякі.

Куточок кришнаїтів

Багатьом припала до душі Алея майстрів, де можна було і навчитися кувати, і ткати, і з глини ліпити, в результаті рух на алеї був ускладнений численними людськими пробками.

Ще одним цьогорічним нововведенням була Літературна сцена. "Це моя давня мрія, аби на нашому дійстві з’явився куточок, присвячений не лише співаному, а також і сучасному українському писаному слову", - розповів головний натхненник фестивалю Олег Скрипка. Вже кілька років на вході на поле представлені книги, тому виникла ідея розширити і таким чином влаштувати літературну алею.

На Літературній сцені читали вірші та лунали авторські пісні. Фінальним акордом став поетичний виступ плеяди авторів видавництва "Факт": Мар'яни Кіяновської та Мар'яни Савки, Івана Андрусяка, Дмитра Лазуткіна. Потішили і метри поезії - Василь Герасим'юк та Оксани Забужко. Іще одна літературна міні-сцена стихійно утворилася на Книжковій алеї, де виступали переважно молоді літератори.

Виступ молодої поетеси

Пісенну частину цьогоріч представляли гурт "Карпатт" – паризьке тріо, що обдаровано й дотепно оновлює французьку музику. Стиль гри "карпаттців" –суцільна мішанка з власне французького шансону, циганських мотивів (мануш), народних наспівів і вкраплень джазу; гурт "Кубасонікс", співці з Канади, що поєднує звуки корінних ансамблів із сіл України і танцювальних бендів, які існували на канадських преріях ще на початку ХХ-го століття. Лунали на Країні Мрій і циганські співи, представлені гуртами "Караван Фаміліа" та "Джипсі.Ч".


Танці під запальний виступ "Старої Ольси"

Публіка веселилася досхочу, хтось відтоптував ноги на танцювальному майданчику, хтось підспівував музикам, хтось смакував кришнаїтські солодощі. Але всі були усміхнені та задоволені, складалося враження, що Співоче поле - це суцільна українська вишиванка. Загалом, на нестачу відвідувачів "Країна мрій" поскражитися не могла, скоріше навпаки – на алеях були справжні київські пробки, а усі пагорби під вечір були зайняті публікою.

Однак, за словами Олега Скрипки, Країна Мрій має і свої недоліки. "Хотілося б, щоб такий фестиваль тривав днів сім, а ще б хотілося запросити африканців, індусів", - зазначив Скрипка.

Весела народна творчість

П’яту Країну Мрій Олег Скрипка порівняв із подружнім життям, коли збудження потроху зникає і відбувається перехід у вищу фазу. П’ятий фестиваль – це вже традиція, коли артисти і глядачі знають куди йдуть і що відбувається.

Про враження від Країни Мрій "Моє Місто" поцікавилося у відвідувачів та організатора фестивалю.

Олег Скрипка (натхненник фестивалю): "Країною Мрій я не насолоджуюсь, а споглядаю. Для мене вона скоріше перетворюється на фотосесію".

Петрашко Андрій (м. Івано-Франківськ): "Я вже вдруге приїжджаю на Країну Мрій. Дуже подобається, приємно бачити українців у вишиванках, чути українську мову. Сподобалась Алея майстрів, спробував кувати залізо, тяжко. А ще накупував різноманітних дрібничок на подарунок".

Свято позитиву

Подружжя Стасюків (Київ): "Дуже гарний фестиваль. Побільше б таких. Тільки шкода, що триває лише два дні. Що сподобалось? Однозначно Танцювальний майданчик, прекрасно провели час".

Хуторна Катерина (Київ): "Сподобалися виконавці, особливо з Чехії. Різноманіття виробів народного ремесла, ціни на книжки. Не сподобалося, що було все дещо затягнуте, не дочекалися Скрипки - адже багатьом треба було зранку на роботу або взагалі додому (хто не з Києва)".

"Мерія" Мого Міста також завітала до Країни мрій і прагне поділитися своїми враженнями.

Світлана Тараторіна, керівник проекту: Етно-фестиваль у самому серці України - у центрі Києва - це справді мрія. Тому велика подяка всім, хто втілює її у життя. Для мене - це гарна нагода зустріти давніх друзів та відпочити від офісно-міського життя. Особливо сподобалося сидіння на зелених пагорбах (сподіваюсь, вони швидко відновлять свою витоптану зелень) та літературна програма фестивалю.

Веселі хороводи на танцювальному майданчику

Тарас Фасоля, головний редактор: Фестиваль чудовий, щоправда, скутіший порівняно з Шешорами, але і порядку більше. Особливо сподобалася танцювальна майстерня (натанцювався досхочу) та ковальський майданчик. Добре, що для всіх бажаючих є можливість побачити, що етнічна культура - вічно молода.

Єдине, що трохи дратувало – натовпи на алеях, дуже схоже на Троєщину в базарний день.

Наталія Опалько, випусковий редактор: "Країна мрій - це справжня Україна. Як на мене класний фестиваль, де є на що подивитися, що послухати. Хоча останнім часом малувато місця. Найбільше зацінила танцювальний майданчик, сподобалось танцювати український гопак.

Тетяна Бондаренко, менеджер з реклами: Приємно, що кожного року фестиваль "обростає" новими традиціями, дарує відвідувачам все нові розваги та можливість проявити себе. Цього року в порівнянні з попереднім кількість гостей у вишиванках просто зашкалювала, особливо радували зовсім маленькі діти в національних сорочечках.

Серед неприємних моментів - недостатня кількість урн і, на жаль, "свинські" схильності наших побратимів. Народ, невже Країна ваших мрій схожа на смітник?

Олена Токова, редактор відділу "Спорт": Це просто чудовий фестиваль зі справжнім національним колоритом. Тут "живуть" надзвичайно щирі і талановиті люди – музики, співаки, письменники, майстри, казкарі і танцюристи. Море вишиванок, море позитиву!

А "Школа танців" - це щось просто надзвичайне. Куди там танцям з зірками! Як добре, що у Країну Мрій не потрібна віза!

Також цікаво:
	Країна Мрій-2008 Уже вп’яте Київ поринув у Країну Мрій - етнічний фестиваль на Співочому полі. "Моє Місто" пропонує добірку фото яскравих моментів фестивалю

MoeMisto.com.ua

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter

Коментарі  (0)

Video

Загрузка...